beat
Більше не цілуй!
2:27 • Folk
128kb 2,2МБ 7 2
Описание
Весна буяє — все село в цвіту,
І теплий вітер грається в саду.
Пелюстки тихо стеляться в траві,
А він іде — всміхається мені.
Кажу: «Не смій! До мене — ані кроку!»
А серце шепче: «Підійди ще трохи…»
Він нахилився — я й зітхнуть не встигла,
Поцілував у щоку — і я зашарілась.
Поцілував — а я й не сердилась,
Лиш для годиться трохи насупилась.
«Не смій, не смій! Хто дозволяв тобі?»
А сама сміюся — любо так мені.
«Більше не цілуй!» — кажу й відвертаюсь,
Він послухав — я вже нишком ображаюсь.
Не цілує… От же ж чемний — хоч тікай!
Я ж сказала: «Не цілуй!» — а ти мене кохай!
Знов день весняний — все село цвіте,
І теплий вітер пелюстки несе.
А він прийшов — всміхається мені,
Та чемно став край тину вдалині.
Кажу: «Чом до мене — ані кроку?»
А серце шепче: «Підійди ще трохи…»
Стоїть, не цілує — а я жду дарма!
Сама сказала «ні» — а думала «так».
«Я ж заборонила — мусиш пам’ятати!»
А сама не можу усмішки сховати.
Він питає: «То мені уже піти?»
«Іди…» — кажу. — «Та тільки не спіши».
Поцілував — а я й не сердилась,
Лиш для годиться трохи насупилась.
«Не смій, не смій! Хто дозволяв тобі?»
А сама сміюся — любо так мені.
«Більше не цілуй!» — кажу й відвертаюсь,
Він послухав — я вже нишком ображаюсь.
Не цілує… От же ж чемний — хоч тікай!
Я ж сказала: «Не цілуй!» — а ти мене кохай!
Похожие
Продолжить создание песни?